У вас були випадки, що ви розповідали історію, а потім зупинялися, застрягши на якійсь деталі, наприклад, на імені чи даті, яку не могли згадати? Ми часто списуємо це на вік, вважаючи, що з часом пам’ять слабшає. Але останні дослідження вказують на те, що проблема не в нашій пам’яті, а в здатності відновлювати ці спогади. Без регулярного повторення спогади стають менш доступними.
Один із способів покращити цю здатність – це регулярні заплановані дії або досвід пригадування певних подій. Наш Творець знав про це, тому Він наказав Ізраїлевим синам виділяти один день на тиждень для поклоніння та відпочинку. Крім фізичного відновлення, що приходить від такого перепочинку, ми отримуємо можливість для розумового тренування, аби пригадати, що “шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них” (Вих. 20:11). Це допомагає нам пам’ятати, що в центрі Всесвіту знаходиться Бог, а не ми.
У поспіху життя ми іноді забуваємо про те, що Бог зробив для нас і для інших. Забуваємо, Хто пильно стежить за нашим життям та обіцяє Свою присутність, коли ми почуваємось пригніченими і самотніми. Перерва в нашій щоденній рутині дає можливість для такої необхідної “практики відновлення” – свідомого рішення зупинитись, згадати про нашого Творця і не забувати про “всі добродійства Його” (Пс. 102:2).
