Кілька друзів вирушили на човні по Ла-Маншу, сподіваючись, що прогноз штормової погоди зміниться. Але вітер піднявся, хвилі стали неспокійними. Це загрожувало безпеці їхнього судна, тому вони звернулися по рації за допомогою до Королівського національного рятувального інституту. Через декілька напружених хвилин вони побачили вдалині своїх рятувальників і з полегшенням зрозуміли, що незабаром будуть у безпеці. Як потім із вдячністю сказав мій друг: “Незалежно від того, ігнорують люди правила поведінки на морі чи ні, рятувальники все одно прийдуть на допомогу”.
Коли він розповідав цю історію, я подумала про те, як Ісус очолює Божу пошуково-рятувальну місію. Він прийшов на землю, щоб стати Людиною і жити посеред нас. Своєю смертю та воскресінням Він дав нам план порятунку, тоді як гріх і непослух відокремили нас від Бога. Цю істину підкреслює апостол Павло: “[Ісус] за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити” (Гал. 1:4). Павло нагадав галатам про дар нового життя, який вони отримали через смерть Христа, щоб вони день у день прославляли Бога.
Ісус, наш Спаситель, добровільно помер, щоб врятувати нас від загибелі. Завдяки цьому ми маємо життя в Божому Царстві, і в подяку за це ми можемо ділитися рятівною новиною з іншими людьми в нашій громаді.
