Більше не чужинці
“Вам тут не місце”. Ці слова розбили серце восьмирічної дівчинки, а завданий біль залишився з нею назавжди. Її родина емігрувала з табору біженців в охопленій війною країні до іншої країни, і в її імміграційній картці було написано: “ Іноземка” . Вона відчувала, що їй тут не місце.
Повернення Царя
Похорон королеви Єлизавети ІІ з мільярдною аудиторією по всьому світу став, мабуть, найпопулярнішою трансляцією в історії. Близько мільйона людей вишикувалися в той день на вулицях Лондона, а 250 000 стояли в черзі, аби побачити труну королеви. П’ятсот монарших осіб, президентів та інших глав держав прийшли віддати шану жінці, відомій своєю силою та характером.
Злети і падіння
У соціальній мережі “Facebook” з’явилась фотографія моєї п’ятирічної доньки, яка тріумфально перемогла у веселій змагальній грі “Жолоби і сходи”. Ми також часто грали в цю настільну гру, коли були дітьми. Гра, яку придумали в древній Індії, допомагає людям навчитися рахувати і дарує гострі відчуття від можливості піднятися по сходах та перемогти, швидше за інших діставшись до позначки 100. Але будьте обережні! Якщо ви приземлитесь на позначці 98, то скотитесь далеко вниз по жолобу, відтерміновуючи або навіть унеможливлюючи перемогу.
Справедливість і милість
Англійський художник Джон Мартін (1789–1854) відомий своїми апокаліптичними картинами, які зображають загибель цивілізацій. У цих сценах люди приголомшені масштабами руйнувань та безсилі перед фатальністю, що наближається. На одній з його картин, “Падіння Ніневії”, зображені люди, які рятуються від руйнації, що насувається хвилями під темними хмарами.
Пошук мудрої радості
Пандемія перемагала. Саме так це виглядало для Джейсона Персоффа, лікаря відділення невідкладної допомоги, який присвятив себе порятунку пацієнтів хворих на коронавірус. Що допомагало йому викладатися “на повну”? У неробочий час він розслаблявся, фотографуючи щось маленьке, наприклад, окремі сніжинки. “Можливо, це звучить доволі дивно, – каже доктор Персофф, – але знаходити радість у чомусь маленькому, втім прекрасному, – це можливість возз’єднатися з Творцем, а також побачити світ таким, яким його мало хто бачить”.
Терпляча любов
Коли я гладжу нашу пухнасту норвезьку лісову кішку Містік, коли граюся з нею або коли вона ввечері засинає в мене на колінах, то важко повірити, що це та сама кішка, яку ми зустріли багато років тому. Раніше вона жила на вулиці, мала недостатню вагу й усіх боялася. Однак це поступово змінилося, коли я почала щодня приносити для неї їжу. Одного разу вона нарешті дозволила мені погладити себе, а решта – то вже історія.
Прищеплені до Божої родини
Кілька років тому під час візиту з батьком до його улюбленого Еквадору ми відвідали сімейну ферму, де він виріс. Там я помітила групу дивних дерев. Батько пояснив, що коли він був хлопчиком, то брав гілку з одного фруктового дерева, робив надрізи на іншому дереві і прищеплював її до стовбура, як це робили дорослі. Його таємні витівки залишалися непоміченими, аж поки ці дерева не починали родити зовсім інші плоди, ніж очікувалось.
Побудовані на Христі
У світі існує безліч назв для груп тварин. Без сумніву, ви чули про отару овечок, стадо великої рогатої худоби чи навіть зграю гусей. Але деякі назви можуть вас здивувати. Наприклад, чи чули ви про будівлю граків (євразійських ворон)?