Оглядаючи пасажирів літака перед польотом, бортпровідник помітив, що одна пасажирка помітно хвилюється і чимось стурбована. Він сів у проході, взяв її за руку, пояснив кожен етап польоту і запевнив, що з нею все буде добре. “Коли ви сідаєте в літак, мова йде не про нас, а про вас, – сказав він. – І якщо ви погано почуваєтесь, я хочу бути поруч, аби сказати: «Що сталося? Чи можу я чимось допомогти?»” Його турботлива присутність може слугувати ілюстрацією того, що Господь Ісус сказав про Святого Духа.

Смерть, воскресіння і вознесіння Христа були необхідними аспектами спасіння людей від гріхів; водночас вони могли б створити емоційну “турбулентність” та глибокий смуток у серцях учнів (Ів. 14:1). Тому Ісус запевнив Своїх учнів, що вони не залишаться на самоті. Він пошле Святого Духа, Який буде поряд з ними, – “Втішителя… щоб із [ними] повік перебував” (в. 16). Дух буде свідчити про Ісуса і нагадувати їм про все, що робив і казав Христос (в. 26). Він буде “втіхою” для них у важкі часи (Дії 9:31).

У цьому житті кожна людина, в тому числі і віруючі в Христа, будуть відчувати турбулентність тривоги, страху і скорботи. Але Господь обіцяв, що за Його відсутності буде присутній Святий Дух, аби нас втішати.