Римлян 1:1-10
Мою увагу привернув знайомий звук сповіщення про новий електронний лист, коли я працювала за комп’ютером. Зазвичай я намагаюся протистояти спокусі одразу перевіряти кожний електронний лист, однак тема листа була дуже привабливою: “Ти – благословіння”.
З нетерпінням відкривши лист, я побачила, що його надіслала мені давня подруга, яка писала, що вона молилася за мою родину. Щотижня вона кладе на кухонному столі в “чашу благословіння” різдвяну фотографію якоїсь родини і потім молиться за неї. Подруга написала: “Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас” (Фил. 1:3). І потім високо оцінила наші зусилля у прояві Божої любові до інших та в розповсюдженні Євангелії.
Завдяки моїй подрузі слова апостола Павла до филип’ян потрапили до моєї пошти, сповнивши моє серце радістю так само, як вони сповнювали радістю серця перших читачів апостольського послання. Схоже, Павло мав звичку висловлювати свою вдячність усім, хто з ним співпрацював. Подібні слова подяки містяться на початку багатьох його листів: “Дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові” (Рим. 1:8).
В першому столітті Павло благословляв своїх співробітників словами вдячності та молитовною підтримкою. В двадцять першому столітті моя подруга використала різдвяне фото і “чашу благословінь”, аби сповнити мене радістю. Як ми подякуємо сьогодні тим, з ким разом служимо на ниві Божій?
Цінуйте радість від служіння Божого народу.
Оберіть іншу історію:
