1 Тимофія 6:6-10, 17-19
Одній мамі здавалося, що вона витрачала занадто багато коштів на різдвяні подарунки, отже, одного року вона вирішила вчинити по-іншому. Упродовж декількох місяців до свята вона відвідувала різні розпродажі, де купувала недорогі вживані речі. Жінка придбала більше подарунків, ніж зазвичай, однак витратила на них значно менше коштів. У канун Різдва діти радісно відкривали один подарунок за іншим. Наступного дня подарунків стало ще більше! Мама почувалася винною, що не купила нові подарунки, тому на наступний ранок вона придбала ще. Діти знову почали їх відкривати, однак незабаром стали скаржитися: “Ми вже втомилися відкривати подарунки! Їх так багато!” Погодьтесь, незвично почути таке від дітей у різдвяний ранок!
Бог нас рясно благословив, однак ми, здається, завжди прагнемо більшого: кращої машини, більшого будинку, чималий рахунок у банку або [вкажіть власний варіант]. Павло закликав Тимофія нагадувати членам церковної громади, що “ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того” (1 Тим. 6:7-8).
Бог дарував нам дихання та життя, і забезпечує наші потреби. Наскільки ж чудово радіти Його дарам, бути задоволеними і казати: “Ти багато нам подарував! Ми нічого більше не потребуємо”. “Великий же зиск – то благочестя із задоволенням” (в. 6).
Будьмо задоволеними тією великою і незаслуженою нами радістю, яку нам дає милостивий Господь.
Поміркуйте, як багато у нас причин для радості.
Оберіть іншу історію:
