Луки 1:46-55
Сидячи на подвір’ї церкви Відвідин в Ейн-Каремі, в Ізраїлі, я із захопленням розглядала неймовірне видовище із шістдесяти семи мозаїк. Усі вони були майстерно викладеними на різних мовах словами з Євангелії від Луки 1:46-55. Цей текст відомий як “Магніфікат” або “Велич”. Таким був радісний відгук Марії на звістку про те, що вона стане матір’ю Месії.
Ось її слова: “Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний!” (Лк. 1:46-49). Біблійний гімн, викладений кольоровими плитками, є піснею хвали, в якій Марія оспівує Божу вірність до неї та Ізраїля.
Вдячна за прояв Божої благодаті, Марія радіє своєму спасінню (в. 47). Вона визнає, що Божа милість виявлялася до Його народу з покоління в покоління (в. 50). Згадуючи Божу турботу про ізраїльтян, Марія славить Бога за Його могутні діла (в. 51). Вона також дякує Богу, усвідомлюючи, що Він щоденно про неї піклується (в. 53).
Марія показує, що згадка про Божі чудеса в нашому житті є одним зі способів висловити хвалу і сповнитися радістю. Цього Різдва згадайте про Божу доброту, і ви зі своєї хвали створите мозаїку дивовижної краси.
Подумайте про радість, славлячи Ісуса Христа.
Оберіть іншу історію:
