Ціна любові
Коли ми прощалися з моїми батьками, махаючи їм руками, наша донька залилась слізьми. Батьки відвідали Англію. Побували у нас в гостях. І тепер вирушали у далеку путь додому в США. “Я не хочу, щоб вони від’їжджали”, – казала, плачучи, наша донька. Ми втішали її, а мій чоловік зазначив: “Думаю, що це – ціна за любов”.
Навіщо пробачати?
Коли одна подруга зрадила мене, я розуміла, що маю простити її. Але не була впевнена, що зможу це зробити. ЇЇ слова дуже сильно ранили моє серце. Я була приголомшена й сердита. Хоча ми обговорили все, і я сказала їй, що пробачаю, я відчувала в душі біль щоразу, як бачила її. Я усвідомлювала, що все ще тримаю в серці щось схоже на образу. Проте одного дня Бог відповів на мої молитви і допоміг цілковито простити її. Я отримала справжню свободу.
Життя і смерть
Ніколи не забуду, як я сиділа біля смертного одра брата моєї подруги. Це був той момент, коли звична ситуація сповнена особливими відчуттями. Нас було троє. Ми тихо розмовляли, а потім помітили, що дихання Ричарда стає все більш утрудненим. Ми стали біля нього… дивились в чеканні й молитві. Коли він зробив останній подих, то був наче святий момент. Гостре відчуття Божої присутності охопило нас, хто проливав сльози за цією чудовою людиною, що вмирала на п’ятому десятку свого життя.
Весняні дощі
Щоб відпочити від роботи, я пішла прогулятись до парку. Мою увагу привернуло стрімке появлення зелені навколо. Усюди на чорній землі з’являлись ознаки життя – стеблинки, що за пару тижнів мали перетворитись на блідо-жовті нарциси, що радісно сповіщають прихід весни й теплих днів… Разом ми пережили ще одну зиму!
Дар гостинності
Назавжди в нашій пам’яті залишиться той чудовий вечір, коли ми запросили на вечерю сім’ї з п’ятьох країн. Сталося, що співрозмовники не розділились парами, але всі приймали участь в обговоренні життя в Лондоні. Наприкінці вечора ми з чоловіком зрозуміли, що самі більше отримали, ніж віддали. Особливо це стосувалось того приємного відчуття, коли зав’язується дружба з новими людьми і коли взнаєш багато цікавого про інші культури.
Маяк
Лідерський центр “Маяк” в Руанді за самою своєю сутністю символізує викуплення. Він знаходиться на тому самому місці, де під час геноциду в 1994 році був спалений великий особняк президента цієї країни. Нова будівля була зведена християнами як маяк світла й надії. В ньому тепер знаходиться біблійний інститут, щоб виховувати нове покоління християнських лідерів. А також там є готель, ресторан та інші сервісні приміщення. З попелу руїн повстало нове життя. Ті, хто будували “ Маяк” , дивились на Ісуса як на джерело надії та спасіння.
Він бачить тебе
“Я все бачу й розумію”, – сказала мені подруга в онлайн-групі письменників, де ми підтримуємо і підбадьорюємо один одного. Після цих слів я відчула в серці спокій; відчула, що все гаразд.
Непомічені герої
Біблійні історії часто змушують нас зупинятись і замислюватись. Наприклад, коли під час подорожі до Обітованої Землі на ізраїльтян напав Амалик, то звідки Мойсей знав, що потрібно зійти на верхівку гори й тримати, піднявши, Божу палицю? (Вих. 17:8-15). Про це невідомо. Написано лише, що коли Мойсей піднімав палицю, то перемагав Ізраїль. Коли ж опускав палицю – перемагав Амалик. Але Мойсей не мав сили постійно тримати палицю піднятою, тому його руки підтримували його брат Аарон та один чоловік на ім’я Хур – завдяки чому Ізраїль зрештою переміг.
Дихання життя
Одного зимнього морозного ранку я вела доньку до школи. Нам було дуже весело від того, що ми споглядали, як наш подих створює пар. Ми сміялись з тих різних хмаринок, що вилітали з наших уст. Я сприймала той момент як дар, насолоджуючись життям і спілкуванням з донькою.
Втратити, щоб знайти
Коли я вийшла заміж за свого нареченого-англійця і поїхала до Великобританії, то гадала, що то буде така собі п’ятирічна пригода в іншій країні. Я ніколи не думала, що проживу там майже 20 років, що інколи буду почуватись, наче втрачаю життя – адже кинула свою родину, друзів, роботу і все що було таким знайомим, рідним. Але, втрачаючи старе, я знайшла нове життя. Значно краще життя.
Печатка
Мій перший знайомий за кордоном мав аристократичний британський акцент. І ще я помітила на його мізинці каблучку. Пізніше я дізналась, що то була не просто ювелірна прикраса. Каблучка давала історичну інформацію про його шляхетний рід, бо на ній були викарбувані геральдичні символи.
Слухачі та виконавці
Серед ночі мого чоловіка розбудив телефонний дзвінок. Йому повідомили, що в лікарню потрапила одна з палких молитовниць нашої общини. Ця самотня жінка, якій було вже за 70 років, захворіла так сильно, що не могла ні їсти, ні пити. Не могла рухатись і бачити. Ми не знали, чи буде вона жити, тому благали Бога про допомогу та милість. Наша церква відразу відреагувала на цю сумну новину – встановила цілодобове чергування віруючих, які не лише служили цій старенькій, але й виявляли християнську любов до інших пацієнтів, відвідувачів та медичних працівників.
Найкраще багатство
Скільки це – “достатньо”? Це просте питання особливо актуальне в день, коли люди багатьох розвинених країн як ніколи займаються шопінгом. Я маю на увазі Чорну П’ятницю – день після святкування Дня Подяки, коли багато магазинів відкриваються ще зранку і пропонують великі знижки. Чорна П’ятниця давно перетнула кордон США і розповсюдилась по багатьох інших країнах світу. Деякі покупці мають обмежені фінансові можливості, тому намагаються купити щось по ціні, що їх влаштовує. Але більшість, на жаль, мотивуються жадібністю.
Любов у дії
“Чи ви маєте щось з речей для прання?” – запитала я одного відвідувача нашої домівки в Лондоні. Його обличчя засяяло. І коли його донька підійшла, він сказав їй: “Давай увесь свій брудний одяг – Емі буде прати для нас!” Я посміхнулась, зрозумівши, що хоча я пропонувала попрати лише кілька предметів одягу, тепер буду змушена робити кілька завантажень у пральну машину.
Чути голос Божий
Я почувалась наче під водою. Через алергію та застуду звуки доходили до мене приглушені, невиразні. Багато тижнів я не могла нормально чути. Такий неприємний стан показав мені, як мало я цінувала цей Божий дар – чути.