Школа богопізнання
Скільки себе пам’ятаю, я завжди хотіла бути матір’ю. Я мріяла про те, як вийду заміж, завагітнію і вперше в житті буду тримати на руках своє немовля. Проте виявилося, що не все так просто, як ми з чоловіком сподівалися. Ми хотіли дітей, але з кожним негативним результатом тесту на вагітність все гостріше усвідомлювали, що маємо проблему неплідності. Минали важкі місяці візитів до лікарів, тестів та гірких сліз. Неплідність стала дуже гіркою пілюлею, яку я змушена була проковтнути, і через що інколи сумнівалась у Божій ласкавості та вірності.
Ліки від неспокою
Ми дуже зраділи, коли мій чоловік отримав нову роботу в іншому місті. Але сортування й пакування речей, пошуки нового житла й роботи для мене, знайомство з чужим містом й облаштування нового житла – все це непокоїло мене. Та коли я обмірковувала свій список необхідних справ, у голові раптом прозвучали слова апостола Павла: “Не турбуйтесь, але моліться” (Фил. 4:6-7).
Аж доки?
Виходячи заміж, я думала, що відразу матиму дітей. Але цього не сталося. Засмучена через свою неплідність, я змушена була ставати на коліна перед Богом. “Аж доки я залишатимусь без дітей!” – часто запитувала я Господа. Я знала, що Він все може. Але чому не робить цього?
Руйнування бар’єрів
Я зустрічалася з Мері щовівторка, коли відвідувала місце, в якому живуть колишні в’язні-жінки, які потребують адаптації в суспільстві. Моє життя дуже відрізнялось від життя Мері: я не сиділа за гратами, не була наркозалежною, не знала що таке тривала розлука з сином. Можна сказати, що вона відщепенка.
Від страху до віри
Слова лікаря були наче грім із неба. В неї рак. Час зупинився. Відразу подумала про свого чоловіка й дітей. Весь цей час вони ревно молились, сподіваючись на інший результат. “Що тепер буде з ними?” – подумала вона. Сльози текли з очей, коли вона тихо сказала: “Боже, це поза моїм контролем. Будь моєю силою, будь ласка”.
Бути хорошим
Моє дитинство пройшло на Ямайці. Батьки навчали мене й мою сестру бути “ хорошими людьми”. Це означало: слухатись маму й тата, казати завжди правду, добре навчатись у школі, вправно працювати і ходити до церкви… принаймні на Різдво та Великдень. Гадаю, таке визначення доброї людини знайоме багатьом людям. Цікаво, що апостол Павло в Посланні до филип’ян, вказуючи на одну важливу істину, використовує визначення доброї людини в контексті своєї культури (Фил. 3).