Двері в мусульманське село відкриті!

Двері в мусульманське село відкриті!

Ми, Олег і Наташа Нікішові, – проста сім’я з Києва. Найбільшим нашим бажанням було і є служіння Богу. І ось одного разу Бог покликав нас на місію в далеку Азію – в Камбоджу.

Королівство Камбоджа – буддійська країна. Але в останні роки тут швидко починає поширюватися мусульманство.

Метою нашої поїздки в Камбоджу було саме проведення роботи з мусульманами народності Чвіа, яких ще не досягло християнство. І ось тільки через 4 місяці перебування в країні ми змогли почати здійснювати свою ціль!

Як відомо, мусульманство – це дуже закрита релігія; її послідовники просто так не підпускають до себе людей інших вірувань. У Камбоджі мусульмани живуть відсторонено від буддистів. В основному це цілі села або маленькі поселення, де є мечеть, і всі жителі села зобов’язані сповідувати мусульманство. Але Бог зробив чудо, відкривши двері в одному з таких сіл! З Його допомогою ми змогли домовитися з лідером села та отримали дозвіл на показ діткам лялькової вистави про створення світу.

У довгоочікуваний день зустрічі з дітками ми приїхали в мусульманське село і нам надали приміщення мечеті для проведення театральної вистави. Уявляєте? МЕЧЕТЬ стала тим місцем, де ми говорили про створення світу і про Бога Творця.

Перед початком вистави лідер села через гучномовець мечеті скликав дітей і дорослих. Це було дуже несподівано. Те, що зазвичай використовується для заклику мусульман на молитву, те, до чого ми навіть доступу не маємо, Бог використовував, щоб закликати на християнське служіння. Уявляєте, яке чудо Бог створив! Більше сотні дітей і дорослих прийшли на це служіння. Наш Бог Великий і Сильний. Слава Йому!

Спілкуючись з лідером села після лялькової вистави, ми запропонували один раз в тиждень викладати їхнім діткам англійську мову і проводити ігри. Лідер з радістю погодився. Більше того, нам надали класи ісламської школи при мечеті для таких занять.

Протягом наступних чотирьох місяців ми їздили до цього народу Чвіа й навчали їхніх діток англійської мови та грали в ігри, проявляючи до них християнську любов і доброту. Намагалися з усіх сил показати справжнє християнство, адже говорити про Христа ми не могли, так як в кращому випадку нас би просто вигнали, якщо  почули б про це. Але Бог все контролював.

Коли прийшов час нашого від’їзду з Камбоджі, ми молилися і просили Бога, щоб він дав можливість засвідчити цим діткам про Христа, про Його жертву й про порятунок. І Він почув!

На останньому нашому занятті з дітками ми влаштували їм свято і запросили місцеву дівчину-християнку в надії, що вдасться розповісти Євангеліє.

Закінчивши ігри, ми зібрали всіх діток в один клас. Поруч з класами в мечеті проходила служба і всі чоловіки села були в ній, а в цей час дітки слухали Євангеліє на своїй рідній мові в п’яти метрах від мечеті! Ми не перестаємо захоплюватися і славити нашого Бога! Він робить неможливе! Він Всемогутній!

Ми сподіваємося, що Бог використає це служіння для донесення Благої вістки всьому народу Чвіа.

Олег і Наташа Нікішові, Україна

10Це підбадьорило мене

НОВІ ІСТОРІЇ: