То був простий брелок – п’ять маленьких кубиків на шнурку. Його вручила мені донька, коли їй було лише сім років. Сьогодні цей шнурок дуже потертий і кубики облупилися, але написані донькою на них слова “Я люблю татка” ніколи не старіють.

Найбільш цінні дарунки визначаються не тим, з чого вони складаються, а тим, ким вони даровані. Спитайте про це будь-кого з батьків, що коли-небудь отримували букет кульбаб із пухленьких рученят своїх дітей. Найдорожчі дарунки вимірюються любов’ю, а не грошима.

Захарій чудово розумів цю істину. Ми бачимо це в його пророцькому гімні, де священик славить Бога за те, що Він подарував йому і його дружині Єлисаветі сина Івана, хоча вони вже були занадто старими для народження дітей (Лк. 1:67-79). Захарій радів, що його син стане пророком, який звіщатиме про найбільший Божий дар для всіх людей – прихід Месії. “Через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав” (Лк. 1:78). Цей дарунок Бог дасть з такою великою любов’ю, що Захарій зображає його як світло, що буде “світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній” (Лк. 1:79).

Наймиліший дарунок, що ми можемо отримати від Бога, – то Його ніжна милість і прощення гріхів через Ісуса. Цей дарунок коштував Йому смерті на хресті, але Він пропонує його безкоштовно.