Коли моя подруга Елані після травми опинилась у лікарні, медсестра повісила їй на зап’ясток жовтий браслет, на якому було написано: “Ризик падіння”. Це означало, що вона ще нетвердо стоїть на ногах, і їй може бути потрібна допомога для пересування з одного місця до іншого.
У десятому розділі першого Послання до коринтян міститься попередження для віруючих, яке теж можна виразити словами “Ризик падіння”. Розмірковуючи про непослух праотців, апостол Павло зазначає, що людство схильне впадати у гріх. Колись в пустелі ізраїльтяни ремствували, поклонялись ідолам, грішили аморальними стосунками. Це гнівило Бога, і Він попускав їм зазнавати гірких наслідків за свої вчинки. Однак Павло вказує далі, що “усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку… Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!” (1 Кор. 10:11-12).
Ми схильні вважати, що неспроможні на той чи інший гріх. Або нам здається, що ми перемогли якісь серйозні гріхи – визнали їх, сповідали, розкаялись і відновили своє посвячення Господу, – але спокуса знову стукає до нашого серця. Бог, однак, може зберегти нас від падіння. Він завжди вказує вихід із ситуації, коли нас приваблює гріх. Від нас лише потребується слухняно приймати Його поміч та керівництво.