У книзі “Духовне Лідерство” Освальд Сандерс досліджує сутність і важливість таких якостей, як тактовність та дипломатичність . Сандерс говорить: “Поєднайте ці два слова – і ви отримаєте концепцію і навички примирення конфліктуючих сторін без образ, і водночас без відступу від своїх принципів”.

Коли апостол Павло був в’язнем у Римі, він став духовним наставником і близьким другом одного раба-втікача на ім’я Онисим. Паном цього раба був християнин Филимон – лідер церкви у Колосах. У своєму листі до Филимона апостол Павло просить його прийняти Онисима як брата у Христі. При цьому він демонструє зразок такту і дипломатичності. “Хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне, але більше з любови благаю… Благаю тебе про сина свого, про Онисима… як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі” (Филим. 8-10, 16).

Як шановний і визнаний лідер, Павло часто давав чіткі накази послідовникам Ісуса. В цьому випадку, однак, він звертається до Филимона на підставі рівності, дружби й любові. “Та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний” (Филим. 14).

У наших стосунках маємо шукати гармонії і дотримуватись принципів у дусі любові.