Тема табору для дорослих була “Втішайте мій народ”. Один спікер за іншим пропонували слово підбадьорення. Але останній проповідник різко змінив загальний тон. Він вибрав для проповіді текст Єремії 7:1-11 і головною його темою був заклик “ Пробудіться від сну”.
“Не ховайтесь за Божою ласкою, щоб продовжувати чинити таємний гріх. Ми хвалимося: «Я – християнин. Бог любить мене. Я не боюся зла». А самі чинимо всі види гріхів”.
Ми знали, що проповідник турбується про нашу духовність, але совались нервово на стільцях, слухаючи слова “сучасного Єремії”: “Бог є любов. Але Він також є «огнем палаючим» (Євр. 12:29). Він не закриватиме очі на гріх!”
Пророк Єремія ставив народу жорстке питання: “Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім’ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?” (Єр. 7:9-10).
Варіант “Божого втішення”, що запропонував суворий проповідник, є насправді іншою стороною Божої любові. Як гірка цілюща рослина рятує від малярії, так і його слова несли духовне зцілення. Отже, давайте, коли чуємо жорстоку правду, не тікати звідти, але правильно реагувати для зцілення нашої душі.
