В яслах різдвяного вертепу біля однієї церкви в Нью-Йорку знайшли немовля, що народилось лише кілька годин тому. Молода мати у розпачі тепло завернула дитину й поклала туди, де її могли швидко знайти…
Ця історія має для мене особисте значення. Я сам був прийомною дитиною і мені нічого не відомо про обставини мого народження. Але я ніколи не був залишеним. Одне я знаю точно: маю двох мам, що дали мені шанс мати щасливе життя. Одна дала мені фізичне життя, а інша вкладала в мене свою душу, своє життя.
В Книзі Вихід ми читаємо про одну матір, що опинилась у відчайдушній ситуації. Фараон видав наказ убивати всіх новонароджених хлопчиків у євреїв (Вих. 1:22). Тому ця матір ховала свого синочка (Мойсея) стільки, скільки могла. Коли ж Мойсею вже було три місяці, жінка поклала дитину в кошик, що не пропускав води, і пустила його плисти по річці Ніл. Якщо ця матір справді сподівалась на те, що її хлопчика врятує принцеса, що він виховуватиметься в палаці фараона і зрештою стане визволителем її народу з неволі, то її план спрацював чудово.
Бог бачить зневірених матерів, що намагаються дати своїм дітям шанс щасливого життя, – і піклується про цих дітей. Він залюбки це робить такими дивовижними шляхами, що навіть уявити не можна.
