На початку року Сью почала щовечора на клаптику папірця записувати все те, за що могла подякувати Богу, й потім кидала папірець у банку. В деякі дні вона мала багато причин для подяки. А в деякі – коли було дуже важко – вона ледь знаходила хоча б одну. Коли ж в кінці року вона висипала з банки всі папірці й почала їх продивлятися, то побачила, що дякувала Богу практично за все, що Він чинив у її житті протягом року. Сью навчилась славити Бога за гарний схід сонця, за прохолодний вечір під час прогулянки. В інших випадках вона дякувала Богу за відповідь на молитву або за Його благодать, що допомагала їй проходити крізь важкі обставини.
Це нагадало мені слова Давида в Псалмі 22, що відображають його власний досвід. Бог відновляв його сили на “зелених пасовиськах” та біля “тихої води” (Пс. 22:2-3). Він давав псалмісту захист, втіху та керівництво (Пс. 22:3-4). Тому Давид дійшов до висновку: “Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя” (Пс. 22:6).
Цього року я теж збираюсь мати свою банку подяк. Можливо, ця ідея сподобається і вам. Гадаю, ми побачимо багато причин дякувати Богу – в тому числі й за такі Його дари, як родина, друзі та задоволення наших фізичних, духовних та емоційних потреб.
