Коли одній жінці з церкви, яку відвідувала Карен, встановили діагноз бічний аміотрофічний склероз (відомий як хвороба Лу Геріга), ситуація здавалась відчайдушною. Ця жорстока хвороба вражає нерви й м’язи, зрештою приводячи до паралічу. Страховки було замало, щоб родина могла найняти доглядальницю, але вбитий горем чоловік не міг навіть подумати про те, щоб віддати дружину до будинку престарілих.
Карен за фахом була медсестрою і мала досвід у догляданні таких людей, тому почала приходити й допомагати бідолашній жінці. Втім вона швидко зрозуміла, що сама не впорається з тим, щоб піклуватися про цю немічну жінку, не забуваючи про потреби власної сім’ї. Тому почала навчати інших членів церкви доглядати за хворою. За сім років перебігу хвороби Карен навчила 30 волонтерів, що оточили цю сім’ю любов’ю, молитвами й практичною допомогою.
“Хто любить Бога, той і брата свого має любити”, – навчав апостол Іван (1 Ів. 4:21). І Карен показала яскравий приклад такої любові. Вона мала необхідні навички, співчуття й бачення, як згуртувати людей, щоб вони могли ефективно допомагати цій хворій жінці. Любов однієї медсестри до тих, хто в нужді, зрештою помножилась на любов багатьох.
