Радісне обличчя чотирьохрічного Ашера вилізло з горловини його улюбленої толстовки з капюшоном. Капюшон мав вигляд крокодилячої голови, і разом із плюшевими щелепами здавалось, що крокодил проковтнув голову малюка! У його матері аж серце впало. Вона так сподівалась справити добре враження на ту сім’ю, яку збирались відвідати, і яку не бачили вже багато років.
“О, сонечко, може буде недоречним це вдягати?” – сказала вона.
“Ні, буде доречним!” – радісно запротестував малюк.
“Ну, і з якого приводу ти натягнув це на себе?” – спитала мати.
“З приводу життя”, – швидко відповів синок і повністю вдягнув толстовку.
В Книзі Еклезіястова 3:12 написано: “Немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті”. Еклезіяст інколи здається занадто депресивним. Він пише з точки зору людини, а не Бога, тому багато хто його не розуміє. Соломон ставить риторичне питання: “Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?” (Екл. 3:9). Та незважаючи на скептицизм, усю книгу пронизує промінь надії. “І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром, − це дар Божий!” (Екл. 3:13).
Ми служимо Богу, Який дарує нам багато приємних речей, щоб ми раділи. І все, що Він дарує нам, “зостанеться навіки” (Екл. 3:14).
