Калев мав щире серце. Він та Ісус Навин були в числі 12 розвідників, що досліджували Обітовану Землю, а потім звітували Мойсею та всьому народу. “Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!” – сказав Калев (Чис. 13:30). Але десять розвідників почали доводити, що немає жодних шансів заволодіти тією землею. Незважаючи на всі Божі обітниці, вони бачили перед собою лише перешкоди (Чис. 13:31-33).

Через це народ втратив присутність духу й почав ремствувати проти Бога, що стало причиною їхнього сорокарічного блукання пустелею. Але Калев ніколи не втрачав надії. Тому Господь сказав про нього так: “За те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним” (Чис. 14:24). Через 45 років Бог виконав Свою обіцянку: 85-річний Калев отримав місто Хеврон, тому що від щирого серця виконував накази Бога Ізраїлева (Єг. 14:14).

Багато століть тому один книжник запитав Ісуса: “Котра заповідь найбільша в Законі?” І отримав відповідь: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою” (Мт. 22:35-38).

Калев і сьогодні надихає нас своєю посвятою Господу, Хто заслуговує на всю нашу любов, довіру й вірність.