Заголовок у журналі, що привернув мою увагу, звіщав: “Відпочинок важливий для перемог”. То була стаття колишнього члена команди легкоатлетів. Він підкреслював один важливий принцип, що його часто ігнорують занадто заповзяті спортсмени: тіло потребує часу для спочинку і відновлення після навантажень. “Психологічна адаптація, що є одним із результатів тренувань, можлива лише під час відпочинку, – писав автор. – Це означає, що відпочинок в такій же мірі важливий, що й фізичні вправи”.
Цей принцип стосується нашої віри й служіння. Регулярний відпочинок потрібен, щоб запобігти перегоранню. Ісус, під час земного служіння, шукав духовного балансу – навіть під тиском великої кількості термінових справ. Коли учні Христа повернулись після звершення напруженої місії, Господь сказав їм: “Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте” (Мр. 6:31). Але великі натовпи людей слідували за ними, тому Ісус навчав їх, а потім накормив їх п’ятьма хлібцями і двома рибками (Мр. 6:32-44). Коли ж люди розійшлися, Христос “пішов помолитись на гору” (Мр. 6:46).
Якщо наше життя цілковито підпорядковується роботі, тоді те, що ми робимо, стає все менш і менш ефективним. Ісус же запрошує нас регулярно приходити до Нього в тихе місце, щоб помолитись і спочити.
