Коли минулої зими я завітала до музею природної історії у штаті Колорадо, то взнала деякі цікаві факти про осики. Виявляється, що з однієї насінини може вирости цілий гай струнких дерев з білим стовбуром. Всі ці дерева мають спільну кореневу систему, що може існувати цілі тисячоліття і не завжди давати життя новим деревам. Коренева система перебуває у своєрідній сплячці, чекаючи на пожежу, паводок або який-небудь обвал, щоб у темному лісі з’явилось місце для нових дерев. Коли природня стихія очищує нове місце, коріння осик нарешті може відчути сонце. Воно пускає нові пагони, які потім стають деревами.

Молоді осики часто появляються в результаті стихійного лиха. Апостол Яків пише, що наше зростання у вірі теж неможливе без життєвих труднощів. “Майте повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали” (Як. 1:2-4).

Звісно, важко бути радісним у часи випробувань, але нас може сповняти надією той факт, що Бог використовує важкі обставини, щоб допомогти нам досягти духовної зрілості. Наша віра частіше зростає в часи випробувань, коли труднощі розчищають місце в нашому серці для Божого світла.