Кілька місяців тому я отримав листа з запрошенням приєднатися до товариства “цілеспрямованих людей”. Я подивився у довідниках значення слова “цілеспрямований” і з’ясував, що це ті, хто максимально мотивовані і готові важко працювати для досягнення своїх цілей. Чи це добре бути такою мотивованою людиною? Є просте тестове питання: “Чи робиться це все для Божої слави?” (1 Кор. 10:31). Занадто часто ми робимо різні речі для власної слави. Після потопу в дні Ноя велика кількість людей вирішила побудувати башту, щоб “вчинити для себе ймення” (Бут. 11:4). Вони бажали досягти слави для себе й не бажали розпорошуватись по всій землі. Їхнє цілеспрямування було грішним.
На відміну від них, цар Соломон, коли звершував посвячення збудованого храму, сказав: “Я збудував оцей храм для Ймення Господа” (1 Цар. 8:20). А потім у молитві просив, щоб Бог “прихилив наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами” (1 Цар. 8:58).
Прагнучи приносити славу Богу і ходити в послусі перед Ним, ми стаємо людьми, що максимально мотивовані любити Ісуса і служити Йому в силі Святого Духа. Подібно Соломону, давайте будемо молитись, щоб серце наше було “з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його” (1 Цар. 8:61).
