У житті бувають такі дні, що пронизані однією темою. Нещодавно я мала такий день. Наш пастор почав свою проповідь на текст 1-го розділу Книги Буття двохвилинним показом слайдів таких гарних квітів, що аж захоплювало дух. Потім дома в соціальних мережах я передивлялася фото різноманітних квітів. Пізніше, прогулюючись лісом, милувалась весняними трилліумами, калюжницями болотними й дикими ірисами.

На третій день творіння Бог спочатку створив сушу, а потім квіти і все різноманіття рослинного світу. Того дня Бог двічі сказав: “Добре воно!” (Бут. 1:10, 12). А потім у шостий день Бог знову двічі повторив ці слова (Бут. 1:25, 31). І не дивно. Адже саме в шостий день Бог створив людину і завершив творити всі Свої шедеври. “І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!”

Історія творіння показує нам Бога-Творця, Який насолоджується Своїм творінням. Здається, Він отримував задоволення від самого творчого процесу, інакше як пояснити, чому цей світ сповнений прекрасними кольорами в їхній неймовірній різноманітності! Але найбільший шедевр Господь приберіг на останок – створив людину “на Свій образ” (Бут. 1:27). І ми, носії Божого образу, маємо благословення бачити Його прекрасне творіння й надихатися ним.