Їдучи автомобілем до крамниці, моя подруга побачила самотню жінку, що повільно йшла по узбіччю дороги. Вона відчула внутрішнє спонукання розвернутись і підвезти незнайомку. Коли моя подруга вчинила так, то в машині жінка розповіла про себе сумні речі. Вона не мала грошей на автобус і змушена була йти додому пішки чимало миль – і це за спекотної і душної погоди. Крім того, раніше вона вже йшла до роботи кілька годин, куди вона мала дістатись о четвертій годині ранку.

Запропонувавши незнайомій жінці підвезти її, моя подруга застосувала в сучасному варіанті настанову Якова показувати свою віру в дії: “Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!” (Як. 2:17). Апостол Яків переймався тим, щоб церква опікувалась удовицями та сиротами (Як. 1:27), і закликав віруючих не розкидатися порожніми словами, а практикувати свою віру в ділах любові.

Ми спасенні вірою, а не ділами. Але маємо являти цю віру через любов до інших, турбуючись про їхні потреби. Давайте, наслідуючи приклад моєї подруги, помічати тих, хто, крокуючи поряд з нами дорогою життя, потребують нашої допомоги.