Навчаючись у середній школі, я цілих два роки працювала в ресторані швидкого харчування. Деякі моменти цієї роботи були неприємними для мене. Клієнти часто у грубій формі висловлювали своє незадоволення. Наприклад, їм не подобався шматок сиру у сандвічі, який не я готувала. І я була змушена вибачатись. Коли я закінчила школу і поступила до університету, то спробувала там влаштуватись на роботу за комп’ютером. І мені вдалося, хоча начальство більше цікавилось моїм досвідом спілкування з людьми, а не з комп’ютером. Отже, не дуже приємний досвід підготував мене до кращої роботи!
Юнак Давид теж мав не дуже приємний досвід. Але він став йому у великій нагоді! Коли ізраїльтяни стикнулись із викликом велетня Голіята, то не знайшлося сміливця. Нікого, крім Давида. Цар Саул вагався, чи варто посилати юнака на двобій, але Давид розповів, що, рятуючи своїх овець, вбивав навіть левів та ведмедів (1 Сам. 17:34-36). “Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина” (1 Сам. 17:37).
Досвід пастуха не підвищив соціальний статус Давида, але підготував його до боротьби з Голіятом і зрештою зробив його величним царем. Можливо, ми знаходимося зараз у важких обставинах, але через них Бог може підготувати нас до чогось більшого!
