Протягом багатьох років я часто розповідав іншим історію, яка мала місце, коли ми з братом були ще малюками й жили в Гані. Мій братик наїхав триколісним велосипедом на маленьку кобру. Велосипед був заважкий для змії, щоб вона могла вилізти з-під переднього колеса. Кобра опинилась у пастці.
Але коли моя мати й тітка відійшли у вічність, ми знайшли листа, про який нічого не знали. В ньому мама згадує про цю пригоду. І виявилось, що насправді це я наїхав велосипедом на змію, а мій брат побіг до мами розказувати, що сталося. Задокументована розповідь очевидиці відкрила нам справжню картину тієї події.
Євангеліст Лука прекрасно розумів важливість точних історичних даних. Він пояснив, що історії про Ісуса передавали іншим ті, хто “спочатку були самовидцями” (Лк. 1:2). “Тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився” (Лк. 1:3-4). Результатом таких досліджень стало Євангеліє від Луки. Потім у Книзі Дії Святих Апостолів Лука писав: “А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма” (Дії 1:3).
Наша віра ґрунтується не на чутках, а на аутентичних документах щодо життя Ісуса, Який прийшов примирити нас із Богом. І цей історичний факт неможливо знищити.
