Коли наш син боровся з героїновою залежністю, я б ніколи не повірив, якби хтось мені сказав, що Бог використає цей жахливий досвід, щоб ми у майбутньому допомагали іншим сім’ям, де батьки мають подібну проблему. Бог знає, як через ту чи іншу проблему досягати благих цілей, але нам важко це побачити, коли проходимо крізь випробування.

Апостол Хома навіть уявити не міг, що Бог може зробити якесь добро через найжахливішу в його житті подію – через розп’яття Ісуса Христа. Хома не був з рештою учнів, коли Ісус з’явився їм після воскресіння. Тому в глибокому смутку він категорично заявив: “Коли… пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, − не ввірую!” (Ів. 20:25). Але пізніше, коли Ісус ще раз з’явився учням – і Хома вже був серед них, – із попелу сумнівів цього учня Дух Святий відродив величне сповідання віри. “Господь мій і Бог мій!” – вигукнув Хома (Ів. 20:28). Йому відкрилась та істина, що Ісус Христос – дійсно Бог. То було сміливе сповідання віри, що вже багато століть підбадьорює й надихає віруючих.

Наш Бог спроможний відродити в наших серцях віру – навіть в ті моменти, коли ми найменше цього очікуємо. Можемо завжди покладатися на Його вірність. Для Нього не існує нічого заважкого!