В одній байці розповідається про свиню й курку, що обговорювали можливість відкрити разом ресторан. Коли мова пішла про меню, курка запропонувала зробити головними блюдами шинку та яйця. Але свиня відразу ж запротестувала: “Ні, дякую. Я б присвятила себе цій справі, але боюсь, що тобі прийдеться керувати рестораном без мене”.
В цьому гуморі я побачила різницю між внеском і жертовністю. Щоб захистити своє царство, юдейський цар Аса поставив за мету зруйнувати союз між царем ізраїльським та царем сирійським. Для досягнення цієї мети він послав власні скарби, а також срібло та золото зі скарбниць Господнього дому сирійському царю Бен-Гададу, щоб завоювати його прихильність (2 Хр. 16:2). Бен-Гадад погодився з пропозицією Аси, і їхні об’єднані війська здолали міць ізраїльського царя.
Але Бог через пророка Ханані назвав дії Аси нерозумними – адже він покладався на людську силу замість Бога, Який до того вже не раз визволяв його від рук ворогів. Ханані проголосив:“ Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього” (2 Хр. 16:9).
Коли нас спіткають різні духовні битви й випробування, давайте пам’ятати, що Бог є найкращим нашим союзником. Він зміцняє нас, коли бажаємо нести служіння від усього серця і з повною посвятою Йому.
