Чи хотіли б ви мати більш глибоке почуття подяки? Джордж Герберт, британський поет сімнадцятого століття, заохочує своїх читачів йти до мети, яка записана в його вірші “Вдячність”: “Хоча Ти дав мені так багато, прошу про ще одне – вдячне серце”.

Герберт визнавав, що одна річ була йому потрібна для того, щоб бути вдячним. А це розуміння благословень Бога, які Він вже Йому дав.

Біблія проголошує, що Ісус Христос є джерелом всіх благословень: “Бо все з Нього, через Нього і для Нього!”(Рим. 11:36). Слово “все” включає і небесні, і земні щоденні дари в нашому житті. Все, що ми отримуємо в житті, приходить прямо від нашого Небесного Отця, Який охоче дає нам ті дари через Свою любов до нас (Як. 1:17).

Щоб моє розуміння Божих благословень у житті стало глибшим, я вчуся мати серце, що визнає джерело всіх моїх щоденних радощів, а особливо тих, які я приймаю як належне. Сьогодні я вдячна за бадьорий ранок для пробіжки, радісне очікування зустрічі з друзями увечері, за наповнену комору, за те, що можу з доньками зробити грінки, за красу світу, яку спостерігаю з вікна мого будинку, за аромат щойно звареної кави.

Що Бог вже дав вам? Щоб наші серця ставали вдячними, ми маємо звернути увагу, відкрити очі на всі благословення.