Десятки років відомий Бруклінський хор “Скинія” благословляв багатьох своїм євангельським співом. Одним із прикладів є їх запис під назвою “Моя допомога” , в якому висвітлюються істини Псалма 120.
Цей Псалом починається з особистого визнання віри в Господа, Який привів все до існування і був джерелом допомоги для автора (Пс. 120:1-2). Що це означало? Стабільність (Пс. 120:3), цілодобова турбота (Пс. 120:4), постійна присутність та охорона (Пс. 120:5-6) і збереження від усіх видів зла на землі і у вічності (Пс. 120:7-8).
Опираючись на Писання, Божі люди протягом століть у піснях визнавали Господа джерелом допомоги. Я особисто переживала особливе поклоніння перед Господом, співаючи разом з іншими пісню Чарльза Уеслі: “Отче, до Тебе руки простягаю, іншої допомоги я не знаю; якщо Ти мене залишиш, то не знаю куди йти”. Великий реформатор Мартин Лютер писав: “Могутня фортеця – то наш Бог, нерушійний оплот; Він наша допомога серед повені смертельної біди”.
Ви почуваєтесь самотнім, залишеним, покинутим, спантеличеним? Обміркуйте слова Псалма 120. Нехай ці слова наповнять вашу душу вірою та сміливістю. Не намагайтеся будувати життя своїми зусиллями. Навпаки, радійте постійній турботі Бога, що проявляється в житті, смерті, воскресінні Господа Ісуса Христа.