Його звали Девід, але люди прозвали його “вуличним скрипалем”. Це був кошлатий вже немолодий чоловік, якого постійно можна було бачити у найбільш багатолюдних місцях нашого міста. Він грав перехожим на скрипці, демонструючи незвичну техніку. Деякі за цю чудову музику клали один долар у відкритий футляр, що стояв поруч на тротуарі. Девід зазвичай посміхався, вдячно кивав головою і продовжував грати.
Коли ж нещодавно Девід помер і в місцевій газеті з’явився некролог, то з’ясувалося, що він розмовляв кількома мовами, закінчив престижний університет і багато років тому навіть балотувався на пост сенатора штату. Деякі були дуже здивовані таким значним списком його досягнень, тому що оцінювали його лише по зовнішньому вигляду.
Святе Письмо говорить, що “Бог на Свій образ людину створив” (Бут. 1:27). Історія про Девіда відкриває внутрішню цінність кожного з нас, незалежно від того, як ми виглядаємо, чого досягли та що інші думають про нас. Навіть коли ми через свою гріховність приймаємо рішення відійти від Бога, Він все одно цінує нас – цінує в такій мірі, що навіть послав Свого єдинородного Сина вказати нам шлях до вічного спасіння.
Бог любить усіх нас. Всі люди в Його очах мають велику цінність. Давайте ж нести іншим Його любов, і це буде найкращою вдячністю.
