В день нашого весілля ми з Марті урочисто давали обіцянку бути вірними один одному “в часи добрі й погані, у хворобі та здоров’ї, у багатстві та бідності”. Дещо дивно, що в такий урочистий весільний день ми згадуємо у своїй клятві сумну реальність життєвих негараздів, хвороб та бідності. Але ці слова підкреслюють той факт, що життя складається з великої кількості чорних смуг.

Але що маємо робити, коли в нашому житті настають ці неминучі труднощі? Апостол Павло вмовляє нас ради Христа “подяку складати за все” (1 Сол. 5:18). Яким би важким це не здавалось, є дуже поважна причина, чому Бог закликає нас сповнятися духом подяки. Вдячність ґрунтується на тій істині, що Господь наш є “добрий” і “навіки Його милосердя” (Пс. 118:1). Він завжди присутній з нами і зміцняє нас серед випробувань (Євр. 13:5-6). Він з любов’ю використовує наші випробування, щоб ми зростали духовно і все більше уподібнювались Ісусу Христу (Рим. 5:3-4).

Коли життя завдає нам болючих ударів, рішення бути вдячним спрямовує нашу увагу на ласкавість Бога й сповняє нас силою проходити крізь усі негаразди. Тоді можемо разом із псалмістом співати: “Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!” (Пс. 118:29).