Коли шкільний вчитель мого сина попросив мене бути вожатою у науковому таборі, я вагалась. Як я можу бути зразком для наслідування, якщо моє минуле сповнене прикрих помилок? Бог допоміг мені любити й виховувати мого сина, але що стосується служіння іншим, то тут у мене часто виникають сумніви.

Я й досі інколи забуваю, що один Бог є досконалий, і тільки Він може змінити серце й преобразити життя. Але Дух Святий нагадує мені слова апостола Павла, якими той заохочував Тимофія до навчання в процесі служіння, закликав бути стійким у вірі, використовуючи дані Богом дари (2 Тим. 1:6). Тимофій мав усі причини для оптимізму, тому що Сам Бог, маючи невичерпне джерело сили, навчав його любові та дисциплінував, щоб він міг зростати духовно й служити іншим у своїй сфері впливу (2 Тим. 1:7).

Ісус Христос спасає нас і сповняє силою, щоб славили Його своїм життям. І ми спроможні це робити не завдяки якимось особливим навичкам, а тому, що кожен із нас є дорогоцінним членом Божої сім’ї (2 Тим. 1:9).

Коли ми розуміємо, що наша роль у житті – просто любити Бога та людей, це допомагає нам зі стійкістю та впевненістю рухатися вперед. Якщо щоденно слідуємо за Ісусом, Він водночас змінює нас і використовує для заохочення інших через ту любов та істину, які Він доручив нам нести всім людям.