Ріма нещодавно переїхала з Сирії до Сполучених Штатів. Жінка намагалася жестами і кількома англійськими словами пояснити своєму наставнику, чому вона така сумна. Сльози текли по її щоках, коли вона показувала широку тарілку, на якій були гарно викладені фатаєри (пиріжки з м’ясом, сиром та шпинатом). “Лише один”, − сказала вона, показавши рукою від вхідної двері до гостинної… Декілька людей з найближчої церкви мали відвідати цю сім’ю, а з’ясувалося, що зробив це лише один. Проте і він швидко зайшов, поставив коробку з подарунками і відразу вибіг. Мабуть, був дуже зайнятий, в той час як Ріма та її родина почувалися дуже самотніми і прагнули спілкування.

Ісус Христос завжди знаходив час для людей. Він приймав запрошення на вечерю, навчав великі натовпи, мав бесіди з окремими людьми. Ісус Христос навіть напросився в гості до однієї людини на ім’я Закхей. Коли цей митник заліз на дерево, щоб побачити Ісуса, Господь, поглянувши на нього, сказав: “Зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!” (Лк. 19:1-9). З того дня життя Закхея змінилося назавжди.

Через різні обов’язки ми не завжди знаходимо час для інших. Але коли все-таки викроюємо час, то отримуємо чудовий привілей мати спілкування і спостерігати, як Господь працює через нас.