Одного разу хтось у нашій групі з вивчення Біблії запропонував: “Давайте самі напишемо псалми!” Спочатку деякі почали протестувати – мовляв, не мають хисту для цього, – але після деякого підбадьорення погодились. Кожен із нас склав зворушливий вірш, в якому йшлося про Божу працю в нашому житті. Божий захист, турбота, а також випробування – навіть біль та сльози – стали джерелом неймовірних текстів для пісень. Подібно Псалму 136, кожна складена нами пісня відкривала істину про вічне милосердя Бога.
Кожен із нас має свій досвід Божої любові та милосердя. У деяких такий досвід справді драматичний та сповнений подіями, як у автора Псалма 136, який докладно розповідав, як Бог визволив Свій народ із неволі та переміг його ворогів (Пс. 136:10-15). Інші ж можуть просто вказати на чудесне Боже творіння, на Того, “Хто розумом небо вчинив… землю простяг над водою… світила великі вчинив… сонце, щоб вдень панувало воно… місяця й зорі, щоб вони панували вночі” (Пс. 136:5-9).
Згадування про те, Хто є Бог і що Він вчинив, спонукає до хваління й складання Йому подяки. Ми спроможні тоді “розмовляти поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними” (Еф. 5:19) про ласкавість нашого Господа – бо навіки Його милосердя ! Нехай ваш досвід Божої любові виллється у ваш особистий гімн хваління.
