У 1960 році шестирічна Рубі Бріджес стала першою чорношкірою дитиною, яка відвідувала державну початкову школу для білих на американському півдні. Щодня протягом багатьох місяців федеральні маршали супроводжували Рубі до школи через юрбу розгніваних батьків, які обсипали маленьку дівчинку прокльонами та погрозами. В класі, де було безпечно, Рубі сиділа лише з Барбарою Генрі, єдиною вчителькою, яка була згодна її навчати. Батьки не дозволяли своїм дітям сидіти в одному класі з цією чорношкірою дівчинкою.

Відомий дитячий психолог Роберт Коулс зустрічався з Рубі протягом кількох місяців, щоб допомогти їй впоратися зі стресом. Його вразила молитва, яку Рубі повторювала щодня, йдучи до школи й назад: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!” (Лк. 23:34).

Ці слова, які Ісус промовив на хресті, були сильніші за всю ту ненависть та знущання, які виливалися на Нього. В години найбільших страждань наш Господь продемонстрував те, чому навчав Своїх послідовників: “Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить… Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!” (Лк. 6:27-28, 36).

Таке прощення можливе лише тоді, коли ми маємо могутню любов, яку отримали від Ісуса Христа.