Елізабет тривалий час боролася з наркотичною залежністю, а коли позбавилася цієї хвороби, то захотіла й іншим допомогти. Вона почала писати анонімні записки і розносити їх по місту. Ці записки Елізабет засовувала під двірники лобового скла і наклеювала на стовпчиках у парку. Колись вона шукала хоча б якихось ознак надії, і тепер робила так, щоб їх знаходили інші. Одна з її записок містила такі слова: “Є велика любов, і вона дарує надію”.
Надія з любов’ю – саме це Ісус Христос дарує нам. Кожного нового дня Він посилає нам Свою любов і зміцнює надією. Ця любов дається не маленькими порціями – не крапля за краплею, – але ллється вільно з Христового серця й великим потоком вливається в наші серця. “А надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (Рим. 5:5). Ісус Христос бажає через важкі обставини навчити нас стійкості, зміцнити наш характер і привести до повноцінного життя, сповненого внутрішнього задоволення та надії (Рим. 5:3-4). І навіть коли ми далеко відходимо від Нього, Він все одно любить нас (Рим. 5:6-8).
Ви шукаєте ознак надії? Господь пропонує надію, запрошуючи вас мати відносини з Ним і зростати в них. Надія мати повноту життя коріниться у Божій незмінній любові.
