Місяць: Жовтень 2018

Надія у темряві

Як свідчить легенда, Ку Ян був мудрим чиновником і патріотом в Китаї. Він жив у період Воюючих Царств (475–246 до Р.Х.) і постійно намагався попередити свого царя про неминуче військове нашестя, що могло зруйнувати країну. Проте цар нехтував його попередженнями. Зрештою Ку Яна вигнали з країни. І коли йому стало відомо про захоплення улюбленої батьківщини ворогом – про якого він попереджав, – він покінчив з собою.

Згодні, коли інші незгодні

Згадую, як мій батько казав, що дуже важко припинити безкінечні суперечки стосовно різних інтерпретацій Біблії – і навпаки, як добре, коли обидві сторони припиняють дискусії, щоб залишитися кожному при своїй думці.

Будьте вдячні

Роки моральної втоми, причиною якої були хронічний біль та обмежена рухливість, зрештою дали себе знати: я стала занадто вимогливою і невдячною. Почала нарікати, що мій чоловік погано про мене піклується. Мені не подобалося, як він прибирає в домі. Скаржилась на одноманітне меню, хоча мій чоловік – найкращий кухар, якого я тільки знаю. Коли ж він зізнався, що мої бурчання ображають його, це мене обурило! Але зрештою Бог допоміг мені побачити свою неправоту, і я попросила пробачення у Господа та в свого чоловіка.

Твоя воля – не моя

Каміл і Джоель були вбиті горем, коли довідались, що у їхньої восьмирічної доньки Ріми рідкісна форма лейкемії. Хвороба призвела до менінгіту та паралічу: Ріма впала в кому. Медичний персонал лікарні радив батькам готуватися до похорон, не даючи їм навіть одного відсотка надії, що дівчинку врятують.

Неочікувана доброта

Моя подруга стояла біля каси, щоб розплатитися за продукти, коли якийсь незнайомець попереду повернувся до неї і вручив їй купон на 14 доларів знижки. Шокована подруга розплакалась від такого несподіваного акту доброти, а потім почала сміятися зі своїх сліз. Така доброта зворушила її серце і зміцнила надію в цей важкий для неї період морального й фізичного виснаження. Вона подякувала Господу за те благословення, яке Він послав їй через цю людину.

Велике крещендо

Мої батьки привчали мене любити всі музичні жанри – від кантрі до класики. Тож, моє серце калатало у грудях, коли я увійшов до Московської консерваторії – одного з найвідоміших концертних залів Росії, – щоб послухати Московський державний симфонічний оркестр. Коли музиканти під керівництвом диригента дуже майстерно виконували один із творів Чайковського, музичні теми поступово вилились у могутнє крещендо. То був чарівний момент: публіка у захопленні аплодувала стоячи.

Де знайти мир?

“Ви все ще сподіваєтесь на мир?” – запитав у Боба Ділана один журналіст у 1984 році. “Не буде ніякого миру”, – відповів Ділан. Ця відповідь викликала бурю критики, однак неможливо заперечувати, що мир завжди був і залишається чимось недосяжним.