Моя подруга стояла біля каси, щоб розплатитися за продукти, коли якийсь незнайомець попереду повернувся до неї і вручив їй купон на 14 доларів знижки. Шокована подруга розплакалась від такого несподіваного акту доброти, а потім почала сміятися зі своїх сліз. Така доброта зворушила її серце і зміцнила надію в цей важкий для неї період морального й фізичного виснаження. Вона подякувала Господу за те благословення, яке Він послав їй через цю людину.

Тема щедрості була однією з тих, що апостол Павло адресував у своєму листі віруючим міста Ефес. Він закликав їх залишити назавжди старий спосіб життя і засвоїти новий – адже вони спасенні благодаттю. Апостол пояснював, що таке спасіння благодаттю створює бажання робити “добрі діла”, тому що ми створені за Божим образом − ми є Його “твориво” (Еф. 2:10). Як той чоловік із супермаркету, ми можемо розповсюджувати Божу любов просто через щоденні дії.

Звісно, не обов’язково лише через матеріальну допомогу являти Божу благодать; можемо демонструвати любов Бога й через інші різні дії. Наприклад, знайти час вислухати тих, хто хоче поговорити з нами. Або поцікавитися як справи у тих, що служать нам. Можемо, побачивши чиюсь нужду, зупинитись і допомогти. Коли щось робимо для інших, отримуємо від цього радість (Дії 20:35).