Доктор Пол Бренд, який був одним із перших медиків-місіонерів в Індії, на власні очі побачив рубці від прокази. Під час одного прийому він торкнувся пацієнта, щоб запевнити того, що лікування можливе. Сльози потекли з очей хворого. Асистент пояснив лікарю: “Ви доторкнулись до нього, а цього ніхто ніколи не робив протягом багатьох років. Це сльози радості”.
На початку служіння Ісуса Христа до Нього підійшов хворий на проказу – проказою тоді називали будь-яку інфекційну хворобу шкіри. Цей чоловік жив ізольовано від решти людей. Закон вимагав, щоб така хвора людина кричала: “нечистий, нечистий”, якщо раптово опиниться близько до здорових людей (Лев. 13:45-46). Через це хворі на проказу могли роками перебувати без жодного контакту з іншими людьми.
Сповнений співчуття, Ісус Христос простягнув руку і торкнувся бідолашного. Господь мав силу і владу зцілювати людей одним лише словом (Мр. 2:11-12), але цього разу перед Ним стояла людина, що через свою фізичну хворобу потерпала від ізоляції та знехтування. Своїм дотиком Ісус Христос продемонстрував цій людині Своє прийняття.
Бог посилає нам моменти, коли ми можемо явити іншим благодать і співчуття лагідним дотиком. Простий цілющий дотик має великий вплив, коли ми намагаємося показати страждальцям свою турботу й любов.
