Моїм дітям подобається кататися на ковзанах. Для цього ми робили їм ковзанку на задій частині двору. Холодні зими в штаті Айдахо сприяли цьому. Спочатку було дуже важко вмовити їх стати в ковзанах на лід – вони знали, що таке біль від падіння. Щоразу, коли вони посковзалися, ми з чоловіком хапали їх, піднімали на ноги, допомагаючи втримати рівновагу.
Це добре, коли хтось може допомогти нам підвестись, якщо ми впали. Про це пише у своїй книзі Еклезіяст. Праця парою робить труд більш приємним і ефективним (Екл. 4:9). Друг привносить тепло в наше життя. Коли нас спіткають випробування, дуже важливо, якщо є хтось поруч і може підтримати нас емоційно або практично. Такі відносини можуть стати джерелом сили, цілеспрямованості та втіхи.
Коли ми опиняємося розпластаними на холодному твердому льоду життєвих проблем, чи є хто-небудь поруч, хто може простягнути руку допомоги? Якщо так, то це – дар Божий. А якщо хтось інший потребує друга, чи можете ви стати Божою відповіддю і підняти його? Коли нас принаймні двоє, завжди можна розраховувати на допомогу. Але навіть якщо нікого не буде поруч, можемо знаходити втіху в тому факті, що нашим Помічником є всюдисущий Бог (Пс. 46:1). Якщо звертаємося до Нього, Він завжди готовий поставити нас міцно на ноги Своєю могутньою рукою.
