Уроки віри інколи можна отримати в неочікуваних місцях. Один такий урок я отримав від свого п’ятидесятикілограмового чорного лабрадора з кличкою “Ведмідь”. Його велика металева миска для води знаходиться у кутку кухні. Коли вона порожня, він ніколи не гавкає і не штовхає її лапою. Натомість просто тихенько лягає біля неї… і чекає. Інколи він змушений чекати кілька хвилин. Але пес навчився довіряти мені. Він знає, що я зрештою зайду до кухні й дам йому те, чого він потребує. Його проста віра нагадує про необхідність і мені більше покладатися на Бога.

Біблія говорить, що віра – то “підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євр. 11:1). Фундаментом цієї надії та впевненості є Сам Бог, Який “дає нагороду” тим, хто “шукає Його” (Євр. 11:6). Бог завжди виконує Свої обітниці для тих, хто вірують в Нього і приходять до Нього через Ісуса Христа.

Проте інколи непросто вірити, коли йдеться про “небачене”. Але можемо покладатися на Божу ласку та Його благий характер з вірою, що Його мудрість є довершеною в усьому – навіть якщо нам доводиться чекати деякий час. Господь завжди вірний Своєму слову; може спасти наші вічні душі й задовольнити наші найглибші потреби – раз і назавжди.