Коли група студентів вирушила на екскурсію, інструктор не впізнав одну зі своїх “зіркових” учениць. В коледжі вона ховала під штаньми каблуки заввишки 15 сантиметрів, а в кросівках її зріст був лише трохи більше півтора метра. “Каблуки роблять мене такою, якою я хочу бути, – сказала вона з усмішкою. – А кросівки роблять мене такою, якою я насправді є”.
Наша зовнішність не визначає, хто ми є. Має значення наше серце. Ісус Христос дорікав фарисеям та книжникам, що були майстрами справляти враження благочестивих людей. Коли вони запитали Ісуса, чому Його учні не миють перед їдою рук, – цього вимагали їхні традиції, – Господь відповів зустрічним питанням: “А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?” (Мт. 15:1-3). Він вказав далі на лазівку, яку фарисеї та книжники придумали, щоб зберегти своє багатство, замість того щоб піклуватися про своїх батьків (Мт. 15:4-6). Така зневага до батьків була порушенням п’ятої заповіді (Вих. 20:12).
Коли ми занадто переймаємося зовнішніми речами і шукаємо лазівки, щоб не виконувати чіткі Божі веління, то цим порушуємо дух Божого закону. Ісус казав, що “з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста” тощо (Мт. 15:19). Лише Бог може дати нам чисте серце через праведність Свого Сина Ісуса Христа.
