У неділю в церкві маленька дівчинка повільно пробиралася сходами вниз з таким милим, незалежним і хоробрим виглядом. Ця дитина, якій на вигляд було не більше двох років, долала сходинку за сходинкою, рухаючись до нижнього поверху. Дістатись до цього місця було її місією, і вона з нею впоралась. Я усміхався, дивлячись на сміливість маленької дівчинки. Дитина не боялася, бо знала, що око турботливої матері постійно пильнує її, і вона у будь-яку мить може з любов’ю протягнути руку допомоги. Це була чудова ілюстрація готовності Бога завжди допомогти Своїм дітям, що долають тернистий життєвий шлях.

Сьогоднішній текст говорить про “дві руки”. Закликавши Свій народ не боятися та не жахатися, Господь пообіцяв: “Правицею правди Своєї тебе Я підтримаю” (Іс. 41:10). Дійсно, багато наляканих та стривожених дітей отримують міцну підтримку своїх батьків. І далі зображується Божа сила. Знову пророк говорить про “руку”, про те, як Господь активно дбає про безпеку Свого народу: “Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю” (в. 13). Хоча життєві обставини часом змінюються, але наш Господь – ніколи. Нема причин для відчаю (в. 10), тому що Господь зміцняє наш дух обітницею постійної Своєї підтримки і словами, яких ми відчайдушно потребуємо: “Не бійся” (в. 10, 13).