Протягом багатьох років моя подруга Барбара дарувала мені підбадьорюючі листівки та дарунки. Коли ж я повідомила їй, що прийняла Ісуса як свого Спасителя, вона вручила мені найбільший дарунок – мою першу Біблію. “Ти можеш наближатися до Бога й зростати духовно завдяки щоденним зустрічам із Ним через Писання, молитву та послух Йому”, − сказала вона. Я прислухалася до цієї поради, і моє життя докорінно змінилося.

Барбара нагадує мені апостола Пилипа. Після того як Ісус запропонував Пилипу слідувати за Ним (Ів. 1:43), він негайно повідомив своєму другу Нафанаїлу, що знайшов “Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки” (в. 45). Коли ж Нафанаїл висловив сумнів, Пилип не сперечався, а просто запропонував особисто зустрітися з Ісусом. “Прийди та побач”, − сказав він (в. 46).

Можу уявити радість Пилипа, коли Нафанаїл визнав Ісуса “Сином Божим” та “Царем Ізраїлевим” (в. 49). Яке то було для Пилипа благословення знати, що його друг не змарнував шанс побачити обіцяні Ісусом “великі речі”! (в. 50-51).

Святий Дух ініціює наші близькі стосунки з Богом і потім живе в серцях тих, що вірою приймають Ісуса. Він робить нас спроможними особисто пізнавати Бога й спонукати інших до щоденних зустрічей з Ісусом. Запрошення пізнати Ісуса – то найбільший дар, який можна прийняти та запропонувати.