Виявилось, що зігнутий церковний шпиль сильно розхвилював людей. Під час відвідин наших друзів вони розповіли, як після сильної бурі зігнувся величавий шпиль їхньої церковної будівлі, спричинивши серед декого паніку.

Звичайно, віруючі швидко відремонтували пошкоджений шпиль, однак ця подія наштовхнула мене на думку. Церква часто вважається місцем, де усе має виглядати досконало, а не місцем, де ми можемо показати кривизну. Чи не так?

Однак у грішному й несталому світі усі ми “зігнуті”, кожен зі своїм набором природних недоліків. Ми схильні не виявляти наші вразливі місця, втім Святе Письмо закликає нас до протилежного ставлення. Наприклад, в 2 Коринтян 12 апостол Павло говорить, що Христос проявляє Свою силу саме в наших слабкостях (для нього це була “колючка” в його тілі (в. 7). Господь Ісус сказав Павлу: “Сила Моя здійснюється в немочі” (в. 9). Отже, Павло підсумував: “Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (в. 10).

Нам можуть не подобатися наші недоліки, однак їхнє приховування лише відкидає силу Ісуса Христа в праці над цими аспектами. Якщо ми запрошуємо Господа до наших “зігнутих” місць, Він виправляє і рятує таким чином, яким би ми це зробити самостійно не змогли.