Томас знав, що потрібно робити. Народившись у бідній індійській родині та усиновлений американцями, він під час подорожі до Індії побачив злиденне життя дітей у своєму рідному місті. Отже, Томас зрозумів, що повинен допомогти їм. Він почав будувати плани: повернутися до США, закінчити навчання, заощадити багато грошей і в майбутньому повернутися назад.
Прочитавши текст із Послання Якова 2:14-18, де апостол питає: “Яка користь… коли хто говорить, що має віру, але діл не має?”, Томас згодом почув у рідній країні, як маленька дівчинка просила свою маму: “Мамо, я хочу зараз їсти!” Він згадав часи, коли сам у дитинстві був дуже голодним і у смітті шукав їжу. Томас зрозумів, що не може ще декілька років чекати, щоб потім допомогти. Він вирішив: “Я почну зараз!”
Сьогодні заснований ним притулок для сиріт опікується п’ятдесятьма дітьми, які чують про Ісуса Христа і отримують освіту. Усе це завдяки тому, що один чоловік не пропустив повз вуха те, до чого закликав його Бог.
Послання Якова стосується і нас. Наша віра в Ісуса Христа надає нам великі переваги – стосунки з Ним, багате життя і майбутня надія. Проте яка іншим із цього користь, якщо ми не простягаємо руку до нужденних і не допомагаємо їм? Чи здатні ви почути благання: “Я зараз хочу їсти”?
