Початок дня для мого трирічного внука зіпсувався. Він не міг знайти свою улюблену футболку. Взуття, яке він хотів надіти, було занадто теплим. Він роздратувався і розсердився на бабусю, а потім сів і почав плакати.
“Чому ти так засмутився?” – запитав я. Ми трохи поговорили, і коли він вже заспокоївся, я лагідно запитав: “Чи ти гарно поводився з бабусею?” Він замислено подивився на своє взуття і відповів: “Ні, погано. Вибач”.
Я розчулився. Він був чесним, замість того, щоб заперечувати вчинене. Потім ми попросили Господа Ісуса простити нас за погані вчинки і допомогти нам стати кращими.
В 1-му розділі книги Ісаї Бог докоряє народу за вчинене ним зло. В судах панували хабарі і несправедливість, з сиріт та вдів отримували матеріальний зиск. Але Бог все одно виявляє милосердя, закликаючи юдейський народ зізнатися в гріхах і залишити їх: “Прийдіть, і будемо правуватися… коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг” (Іс. 1:18).
Бог бажає, щоб ми були щирі перед Ним стосовно наших гріхів. У відповідь на чесність і каяття Він виявляє прощення: “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Ів. 1:9). Оскільки Бог милосердний, нас очікує новий початок!
