Коли Деніс почала зустрічатися зі своїм хлопцем, вона намагалася зберігати струнку фігуру і стильно одягатися, вважаючи, що буде більш привабливою для нього. Усе це радили жіночі журнали. Пізніше вона дізналася, що він насправді думав: “Я тебе любив так само, коли ти була повнішою і не турбувалася про те, у що ти вдягнена”.
Деніс усвідомила, наскільки суб’єктивною була “краса”. Наш погляд на красу легко піддається впливу інших. Часто увага зосереджена на зовнішній красі і забувається цінність внутрішньої краси. Однак Бог дивиться на нас лише як на Своїх прекрасних, улюблених дітей. Хочеться думати, що коли Бог творив світ, Він найкраще приберіг для останніх – для нас! Гарним було усе Його творіння, однак ми дуже особливі, бо створені за Божим образом (Бут. 1:27).
Бог вважає нас прекрасними! Не дивно, що псалмоспівець був сповнений благоговіння, порівнюючи велич природи з людьми. “Що є людина”, – питав він, – що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?” (Пс. 8:5). Однак Бог вирішив наділити людей славою і величчю, якої не мало ніщо інше (в. 6).
Ця істина надає нам впевненості і спонукає до хвали Богу (в. 10). Неважливо, що інші думають про нас або, що ми самі думаємо про себе. Пам’ятайте – для Бога ми прекрасні.
