Харалан Попов і гадки не мав, як зміниться його життя, коли рано-вранці 1948 року до нього подзвонили в двері. Болгарська поліція без будь-якого попередження ув’язнила Харалана за його віру. Наступні тринадцять років він провів в ув’язненні, молячись про силу і мужність. Попри жахливе ставлення, він знав, що Бог був поряд, і ділився з в’язнями доброю звісткою про Ісуса Христа; і багато з них увірували.

Згідно 37-го розділу книги Буття, Йосип також не мав уявлення, що з ним станеться після того, як розгнівані брати продали його купцям, які відвели його до Єгипту і продали Потіфару. Йосип опинився в культурі, в якій люди вірили в тисячі богів. Становище погіршилося після спроб дружини Потіфара звабити Йосипа. Після того, як Йосип відмовив їй декілька разів, вона хибно звинуватила його і спровокувала ув’язнення (Бут. 39:16-20). Однак Бог його не залишив. Він не тільки був з Йосипом, але й “в усьому, що він робив, Господь щастив у руці його”, і навіть “прихилив до нього милосердя, та дав йому милість” з боку влади (Бут. 39:3, 21).

Уявіть, який страх мав відчувати Йосип. Однак він залишився вірним і зберіг свою чистоту. Бог перебував з Йосипом на його тернистому шляху, і у Господа був для нього план. У Бога є план і для вас. Мужайтесь і живіть вірою, пам’ятаючи, що Він все бачить і все знає.